Джусов Анатолій Боніфатійович
Джусов Анатолій Боніфатійович: літописець Новомосковська
Україна, Дніпропетровська область
- 23 березня 1939 – 11 січня 2014 |
- Місце народження: м. Новомосковськ, Дніпропетровська область |
- краєзнавець, Почесний громадянин м. Новомосковська
Почесний громадянин м. Новомосковська Анатолій Боніфатійович Джусов багато років досліджував історію свого міста.
Краєзнавець, письменник, кандидат технічних наук, винахідник, дослідник історії міста, Почесний громадянин м. Новомосковська. Полюбити рідний край можна тільки тоді, коли знаєш його історію. Саме так вважав літописець Новомосковська, автор найповнішої історії рідного міста Новомосковська – Анатолій Боніфатійович Джусов. Дослідник рідного краю не був істориком за освітою, але був краєзнавцем за покликом душі. Усе життя він присвятив металургійній справі, а досягнувши пенсійного віку, почав збирати та систематизувати кожну подію, кожен факт довгого та буремного життя Новомосковська, які згодом із уривків перетворилися на повноцінну картину історії міста.
Народився Анатолій Боніфатійович 23 березня 1937 року, на той час у селі Воронівка (так так до 1946 року називався нинішній мікрорайон Новомосковська). Дитина війни, через пам’ять якої пройшли пожежі та руїни, відбудова міста. В повоєнному 1946 році він вступив до Воронівської школи № 3. В 1953 році по закінченню семирічки Анатолій продовжив навчання у середній школі № 1 міста Новомосковська. Відмінником не був, хоча його світогляд був значно ширшим, завдяки захопленню – читанню книг.
З багажем знань шкільної програми і загальної підготовки в 1956 році він пішов у самостійне життя. А почалось воно зі вступу до Дніпропетровського вечірнього Металургійного технікуму, згодом була робота на металургійному заводі ім. Петровського. Юнак працював і навчався, але потяг до знань був настільки сильним, що незабаром він вирішив вступити до Дніпропетровського металургійного інституту. Свою трудову біографію А. Джусов розпочав з учня слюсаря і дійшов до інженерних посад. Був бригадиром, майстром, начальником дільниці, начальником сталеплавильних цехів, займався питаннями впровадження у виробництво нової техніки і технологій.
Жага до знань супроводжувала Анатолія Боніфатійовича все життя. У 1980 році він отримує диплом про вищу освіту – інженера-металурга, фахівця сталеплавильного виробництва та вступає до аспірантури. Захистивши дисертацію, отримує вчений ступінь кандидата технічних наук. Публікується в заводській багатотиражці, в обласних газетах, інформаційних науково-технічних бюлетенях. Він автор понад 100 публікацій і 52 винаходів, захищених авторськими посвідченнями СРСР. У 1986 році Анатолія Боніфатійовича було призначено директором інженерного центру при Міністерстві чорної металургії Радянської України.
З 1956 року він жив у Дніпропетровську, а в 1996 році повернувся до Новомосковська, де мешкав у родинній садибі.
Майбутній краєзнавець розпочав пошукову роботу матеріалів з історії Самарського монастиря з 1999 року. В міру накопичення інформації стежка привела пошуковця до більш широкої теми – історії рідного міста Новомосковська. Він поставив перед собою мету: досконало вивчити історію Новомосковська від його заснування і до сучасності. З того часу і до останнього подиху А. Джусов завжди був у творчому пошуку: невтомно працював у архівах, бібліотеках, спілкувався з людьми. Досягнувши пенсійного віку, він зайнявся історико-краєзнавчою дослідницькою роботою. Понад 9 років вів пошукову роботу у Державному архіві Дніпропетровської області, наукових фондах історичного музею, науковій бібліотеці. Знайдені ним свідчення лягли в основу написаних ним книг «Історія Новомосковська» (2003 р.) та «Історичні пам’ятники, імена та пам’ятки Новомосковська» (2006 р.) У цих книгах вперше за більше ніж 430 років існування Новомосковськ отримав цілісну упорядковану науково обґрунтовану біографію.
Як дослідник, неодноразово брав участь у роботі науково-практичних конференцій, котрі щорічно організовував ДНУ та обласні наукові і державні заклади. Його доповіді про історію Новомосковська оприлюднені в наукових збірниках цих конференцій (2004, 2005, 2006 рр.). А. Джусов був ініціатором проведення і одним із організаторів Першої Новомосковської науково-практичної конференції «Історія міста Новомосковська, його околиць та поселень нижньої течії річки Самара», яка відбулась у 2005 р. Його доповідь перед науковцями-істориками Дніпропетровська, Запоріжжя, Львова, Києва була додатково розглянута спеціально створеною комісією із фахівців-істориків. Спираючись на його докази, комісія запропонувала міськраді прийняти уточнену дату заснування міста Новомосковська – 31 серпня 1576 рік. У 2006 році дату заснування міста затверджено на сесії міської ради.
А. Джусов постійно оприлюднював у міських газетах нариси з історії міста, виступав на обласному радіо та телебаченні. Його діяльність і досі сприяє просвіті молодого покоління, викликає неабиякий інтерес мешканців міста. Він завжди був, як сонце знань і відкриттів, своїм теплом і світлом надихав і навчав оточуючих.
У 2014 році 11 січня після тяжкої хвороби серце Анатолія Боніфатійовича Джусова перестало битись. Його поховали на цвинтарі Самарського Пустинно-Миколаївського монастиря.
Джусов А.Б. История Новомосковска.– Днепропетровск: Пороги, 2003.– 351 с.
Джусов А.Б. Історія Новомосковська: науково-популярне видання.– Дніпропетровськ: Пороги, 2011.– 736 с.
Джусов А.Б. Історичні пам’ятники, імена та пам’ятки Новомосковська.– Днепропетровск: Пороги, 2005.– 178 с.
***
Джусов А.Б. Бувальщина. Правдива історія: [самарсько-новоселицько-новомосковські підземні ходи] // Вісник Присамар’я.– 2009.– 29 січ.– (№ 3).– С. 9; 5 лют.– (№ 4).– С. 11.
Джусов А.Б. Вклонімося доземно…: до 110-річчя з дня народження О.М. Сучкова // Новомосковська правда.– 2010.– 4 верес.– (№ 68). – С. 4.
Джусов А.Б. Диму без вогню не буває, або Для кого рили підземелля [підземні ходи в Новомосковську] // Глас народу.– 2010.– 14 верес.– (№ 13).– С. 8.
Джусов А.Б. До 300-річчя К.М. Тарловського // Вісник Присамар’я.– 2009.– 5 берез.– (№ 8).– С. 9.
Джусов А.Б. Зброярня запорозьких козаків. Чому в місті на Самарі було таким популярним ковальське мистецтво // Зоря.– 2010.– 16 жовт.– С. 4.
Джусов А.Б. Загадка де Мюзера. Не розкрита одна з таємниць громадянської війни: яка доля спіткала карти геологорозвідки, технічну та іншу документацію по будівництву міднопрокатного заводу в Новомосковську // Наша земля.– 2011.– 1 берез.– (№ 4).
Джусов А.Б. Знаймо, шануймо і пам’ятаймо: [Про композитора, хормейстера, художника-богомаза П.С. Левандовського] // Вісник Присамар’я.– 2009.– 17 верес.– (№ 36).– С. 10.
Джусов А.Б. Знаменна дата; [В 2002 році виповнилося 400 років Самарському Пустельно-Миколаївському монастирю] // Новомосковська правда.– 2002.– 19 жовт.– С. 4.
Джусов А.Б. Із забуття – в безсмертя: [відомі ще 39 прізвищ загиблих членів партизанського загону на Новомосковщині в роки війни] // Новомосковська правда.– 2007.– 3 лют.– С. 1.
Джусов А.Б. Комдив Новомосковської…: [Про О.М. Сучкова] // Ветеран Придніпров’я.– 2010.– 2 жовт.– (№ 30).– С. 5.
Джусов А.Б. Місто повинно знати своїх героїв: [Про керівників і розробників плану наступу при звільненні Новомосковська] // Новомосковська правда.– 2007.– 18 верес.– (№ 73).– С. 4.
Джусов А.Б. Науковець, поетка, вчителька, українка: [Про Е.О. Шаповалову, канд. філолог. наук] // Новомосковська правда.– 2007.– 23 трав.– С. 4.
Джусов А.Б. Не знаний, але не забутий: [Про драматурга, постановника Г. М. Бораковського] // Вісник Присамар’я.– 2009.– 2 квіт.– (№ 12).– 10.
Джусов А.Б. Новомосковська берегиня: [Про Е.О. Шаповалову, канд. філолог. наук] // Вісник Присамар’я.– 2010.– 23 квіт.– (№ 15).– С. 9.
Джусов А.Б. Орфей Присамар’я: [П. Левандовський – автор духовної музики] // Зоря.– 2010.– 3 листоп.– (№ 20).– С. 4.
Джусов А.Б. Помогите и спасите: [Новомосковский Свято-Троицкий собор требует помощи] // Новоград.– 2008.– 15 февр.– (№ 5).– С. 7.
Джусов А.Б. Самарь с перевозом [История основания г. Новомосковска] // Новомосковська правда.– 2004.– № 40, 42–44, 46, 50, 51.
Джусов А.Б. Як гартується особистість: [Про І. С. Стороженка] // Новомосковська правда.– 2007.– 21 лют.– С.1.
***
Стороженко І.С. Літописець Новомосковська // Вісник Присамар’я.– 2010.– 12 берез.– (№ 9).– С. 9.
Нова книга краєзнавця: [Про кн. «Історичні пам’ятники, імена, та пам’ятки Новомосковська] // Новомосковська правда.– 2007.– 27 січ.– С. 5.
Программа "Пульс": Невтомний дослідник історії Новомосковська
Літописець Новомосковська
Вічна пам’ять!
Редакція від 05.11.2021
